Смілян вчили будувати інклюзивне суспільство

Життя людей з інвалідністю в Україні схоже на постійну боротьбу. Їм щодня доводиться відвойовувати забезпечене законом право на нормальне життя в соціумі, рівні права та можливості поряд з усіма, доступну медицину, освіту, послуги, а головне — гідне сприйняття і прийняття від оточуючих. Кожна особистість заслуговує на гідне життя, незважаючи на те, яка доля їй дісталася. Про рівні права і можливості, а також проблеми і потреби з якими зіштовхуються люди з інвалідністю говорили на навчальному тренінгу присвяченому соціальній інклюзії “Соціальна інклюзія- Сміла місто зручності”, який відбувся у Смілі не так давно.

Що таке соціальна інклюзія та на якому рівні вона розвинена в Україні; кому загрожує ексклюзія ( виняток, відчуження, стигматизація та моральне таврування); що таке інвалідність та як вона змінює життя; як спілкуватися з людьми з інвалідністю різних нозологій; як будувати доступне для всіх суспільство, інформаційний, громадський, архітектурний простір, якою має бути медична, правова та соціальна доступність дізнавалися учасники тренінгу, що тривав кілька годин у приміщенні міського будинку культури. Учасникамзаходурозповіли про законодавчі нововведення, які регулюють поняття інвалідності та нещодавно підписаний Президентом України закон, який регламентує вживання терміну “людина з інвалідністю” та забороняє вживання таких термінів як “інвалід”, “каліка”, “даунята”, “людина з обмеженими можливостями”, “людина з особливими потребами”, “неповносправний” та ін.

Спікери заходу презентували кілька тематичних відеороликів з історіями успішних українців, котрі мають інвалідність, але вона не заважає їм жити повноцінним життям та перетворювати власні особливі потреби на значні досягнення. Смілянипідбили підсумки того, що вже зроблено у Смілі для розбудови інклюзивного суспільства і те, над чим ще треба працювати, а ведучі заходу поділилися власним досвідом із реалізації проектів покликаних розбудовувати соціальну інклюзію в Україні та які реалізуються завдяки небайдужим людям, громадським організаціям та волонтерам, адже створення інклюзивного простору — це завдання активної громади, бо “нічого для нас без нас самих не зробиться” як говорять ті, хто має інвалідність. А таких людей в Україні не мало. Як свідчить статистика в нашій державі проживає 2 800 000 громадян з інвалідністю.

Велику кількість часу було відведено обговоренню архітектурної доступності.

— Будь-яка архітектурна доступність починається з доступності туалету”, — запевнили спікери присутніх. А ось із цим у Смілі реальні проблеми, як і з неправильно побудованими пандусами, з'їздами з бордюрів перед пішохідними переходами, обладнанням місць для людей, які користуються візками у громадському транспорті. Проте, це є проблемою всіх міст України, а не тільки Сміли. За словами спікерів в Україні середовище найменш адаптоване для незрячих, страждає інформаційна доступність для глухонімих ( відсутність нормального або й взагалі якого-небудь сурдоперекладу) та ін.

Спікери тренінгу на завершення порадили смілянам започаткувати проект “Сміла доступна” та об'єднавши зусилля місцевої влади, громадських діячів та волонтерів втілювати його в життя.

Навчальний тренінг проходив в рамках проекту “Молодіжна ініціатива — інклюзивна Україна». Організатором заходу виступив Смілянський міський ЦСССДМ спільно з командою БО “Право на щастя”.Спікерами виступили: Марина Саначина — проектний менеджер БО «Право на щастя», тренер з питань розвитку інклюзії в Україні, яка має восьмирічний досвід роботи в молодіжному секторі, який реалізовує в організації волонтерської платформи; Леся Миськів — голова БО «Право на щастя», доктор юридичних наук, понад шість років працює у сфері забезпечення прав дітей з інвалідністю, автор понад 50 наукових праць у сфері правового регулювання освітніх процесів в Україні; Анжеліка Вінніченко — співзасновник БО «Право на Щастя», соціолог та соціальний працівник, займається напрямком доступності для людей з інвалідністю, тренер з комунікації з людьми з інвалідністю.